На території зон промислового виноградарства України в період з 26 січня до 15 лютого 2012 року спостерігалося зниження температури повітря від -10…13°С до -22…27°С , що для виноградної рослини є критичним. За цей період рівень мінімальних температур становив в Одеській області — -14…20°С , в Херсонській і Миколаївській областях — -12…20°С , в АР Крим — -10…20°С , в Закарпатті — -6…18°С . Абсолютний мінімум, який був відмічений 2 лютого, становив: по Одеській області — -20…23°С , по Херсонській і Миколаївській областях — -22…24°С , по АР Крим — -10…27°С , в Закарпатті — -19…22°С . Причому морозна погода на узбережжі морів супроводжувалася штормовими вітрами. На окремих територіях, зокрема в центральних районах Одеської області, на півдні Миколаївської, центральних районах Криму мінімальна температура протягом 3-5 днів була нижчою -18…22оС. Слід зауважити, що найнижчий рівень температур спостерігався в понижених місцях — нижніх частинах схилів, дні долин тощо, через рух холодних повітряних мас та їх наступне радіаційне вихолоджування. В такій місцевості морози були найбільш тривалі. Такі погодні умови спричинили різний ступінь ушкоджень кущів винограду, зокрема бруньок.
      У південно-західних районах Задністров’я Одещини, наприклад, Ізмаїл, Болград, Татарбунари, де мінімум температур повітря сягав -22°С , загибель центральних бруньок коливається (у середньому): у технічних сортів європейського походження — від 30 до 80%, у столових — від 55 до 100%. Найбільш постраждали від морозів слабоморозостійкі столові сорти: Кардинал, Королева виноградників, Карабурну та ін. Дещо більше шкоди виноградникам завдали морози в центральних районах Одеської області (Овідіопольський, Біляївський, Роздільнянський). Загибель центральних бруньок у більшості технічних сортів тут становила 50–90%.
      Пошкодження однорічних пагонів і відповідно багаторічної деревини кущів не мало місця. На рівні столових, а часом і значніше, постраждали клони імпортного походження винограду, насамперед, сортів Мерло та Шардоне, саджанці яких були придбані власниками без урахування їх морозостійкості.
Різний характер та ступінь пошкоджень насаджень винограду у вкрай несприятливих умовах зимівлі, здебільшого зумовлені стихійним розміщенням насаджень без урахування показників основних агроекологічних факторів та морозостійкості сортів. Серед стандартних європейських сортів підвищеною морозостійкістю відзначаються Ркацителі, Аліготе (технічні) та Восторг і Одеський Сувенір (столові).

     Стійкістю проти екстремальних умов відзначилися сорти нової селекції Мускат одеський, Загрей (технічні), Таїр, Комета та інші (столові). Негативний вплив на стан лоз, їх готовність до зимівлі були зумовлені і систематичними порушеннями технології догляду за насадженнями, зокрема при визначенні навантаження кущів пагонами та урожаєм. А це, як відомо, завжди призводить до погіршення умов розвитку кущів і визрівання однорічного приросту, а відповідно і їхньої зимо- та морозостійкості. Саме ділянки таких виноградників і найбільше постраждали від морозів.
      Сьогодні дуже важливо, перш ніж почати обрізування кущів, встановити ступінь ушкодження вічок і лоз на кожній ділянці, по кожному сорту та внести відповідні корективи, тобто визначити раціональну довжину обрізування та величину навантаження кущів вічками. Якщо загибель центральних бруньок не перевищує 70%, то у цьому випадку можна отримати нормальний урожай, збільшуючи навантаження кущів вічками. І робити це найкраще за рахунок підсилених плодових ланок, тобто у кожній плодовій ланці на плодоношення слід залишати не одну, а дві плодові стрілки. Але при цьому слід враховувати ще й характер пошкодження вічок по довжині однорічних лоз. Якщо їх загинуло більше у нижній частині лози, стрілки на плодоношення слід залишати довшими, а якщо більшість центральних бруньок ушкоджено у верхній частині лози, такі лози можна обрізати на притаманну сорту довжину, підсилюючи при цьому плодову ланку.
      До сортів з високою (близько 50%) плодоносністю бруньок заміщення слід віднести: Сапераві, Каберне Совіньйон, Рислінг рейнський та італійський, Аліготе, Піно сірий, Одеський чорний, Сенсо, Чауш, Королева виноградників, Жемчуг Саба, Шасла біла.
      Здатність давати плоди у бруньок заміщення буде тим більша, чим кращим буде догляд за рослинами навесні, проведення поливів та підживлення кущів добривами. З природних факторів сприятимуть цьому й помірно теплі умови початку вегетації.
      На кущах, де пошкоджено 70-90% центральних бруньок, навантаження збільшують, залишаючи на кущі усі нормально розвинені пагони, які обрізають на 8–12 вічок. Для того, щоб не порушити прийнятого формування куща і створити повноцінні плодові ланки на наступний рік, на кущах залишають додаткову кількість 2–3-вічкових сучків заміщення на ріжках та багаторічних рукавах. Слід зауважити, що залишення на рослинах великої кількості пагонів створить у подальшому певні труднощі під час обрізування винограднику, тому такий підхід слід застосовувати на невеликих ділянках.
      На ділянках насаджень з таким ступенем пошкоджень головною метою є відновлення крони кущів, використовуючи в процесі вегетації прийоми прискореного формування тощо. Обрізування усіх пагонів кущів тут коротке, на 2–3 вічка. Для відновлення формування використовують пагони, які протягом літа розвинуться з більш морозостійких сплячих бруньок і кутових вічок. У цьому випадку особливу увагу слід приділити стану однорічних пагонів та багаторічної деревини. Пошкоджені морозом однорічні пагони не слід використовувати для створення елементів крони кущів, штамбів, рукавів. Надто пошкоджені багаторічні частини кущів краще одразу видалити і цього ж року відновити крону.
      Проведені фітосанітарні обстеження насаджень та мікологічні посіви зразків лози свідчать про значний запас інфекції на виноградних кущах. Незважаючи на морозну зиму, загибель у популяціях основних шкідників винограду — кліщів та ґронової листокрутки не спостерігалася.
      Пошкоджені морозами виноградники потребують ретельного догляду. Особливу увагу слід приділити операціям із зеленими пагонами кущів, як способу встановлення оптимального навантаження ушкоджених морозами рослин і відновленню їх формувань, підживленню добривами, поливу, захисту від шкідників і хвороб.
Олександр ОЛЕФІР, аспірант,
Степан ДУДУШ, агроном.
ННЦ «Інститут виноградарства
і виноробства ім. В.Є. Таїрова».

     * Треба враховувати і ту обставину, що у частини сортів урожай можуть давати пагони, які виросли із більш стійких проти морозу бруньок заміщення, а у деяких (гібриди) навіть із сплячих.
     

     * Загибель 90–100% центральних та бруньок заміщення майже виключає потенційну можливість одержання урожаю винограду в поточному році.